Сьогодні, у вік інформації та комп’ютеризації інформаційні ресурси є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні та енергетичні. Отож ми можемо казати про інформаційну епоху, що ґрунтується на інформації, та інформаційну сферу – керівників різних рівнів, учених, спеціалістів і службовців. Управління будь яким об’єктом чи процесом можна порівняти з управлінням живим організмом, де головну роль відіграє нервова система.
В сучасному світі роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного пристрою, процесу, підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким об’єктом, процес сом, системою.
Обчислювальна техніка все ширше використовується як в управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Вже сьогодні матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику. Рівень економіки будь якої держави зараз прийнято визначати за рівнем телефонізації, комп’ютеризації та поширеністю доступу до Інтернет.
Комп’ютеризація суспільства – це не лише техніка, а й люди. Нова комп’ютерна ідеологія має пронизувати всі ланки підготовки спеціалістів і керівників.. Нову економічну думку та механізм управління неможливо втілити в життя без комп’ютеризації і без нових інформаційних технологій, адже вони мають базуватися на точній, достовірній та своєчасній інформації.
Можна виділити три основних напрямки інформаційних (комп’ютерних) технологій для створення інформаційних систем:
1) персоналізація розрахунків на базі персональних ЕОМ і систем, інтелектуального інтерфейсу користувача з ЕОМ;
2) використання баз даних, експертних систем і баз знань;
3) застосування мереж передачі даних.